«Гончарівка» в новому міжнародному арт-проекті!07.05.2020 10:13
У Херсоні 6 травня стартував проект «Художньо-урбаністичний форум «Херсонський модернізм: назад в майбутнє». Центр європейської інформаціїї КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» ХОР долучився до нової міжнародної колаборації. Старт прийшовся як раз на канун Дня Європи – 2020 і «Гончарівка» буде одним з об’єктів дослідження проекту!"
Про проект розповіла арт-критик Юлія Манукян.
Архітектура Херсона гине на наших очах, вона розчиняється в просторі, фарби блякнуть, чистота зникає. Цю «книгу» все важче прочитати. Але у нас з'явилася можливість звернутися до її останніх сторінок, маловідомих, але не менш важливих для сучасної архітектури, - до епохи модернізму. Проект «Художньо-урбаністичний форум «Херсонський модернізм: назад в майбутнє » - наш шанс відновити прогалини в «модерністському» минулому міста.
Ви думаєте, в Херсоні немає значних пам'ятників ХХ століття? Помиляєтеся. Херсон цілком міг би зайняти гідне місце і в національних каталогах зразкової архітектури, і в європейських. Ми збираємо молоду дослідницьку команду з майбутніх архітекторів, дизайнерів і художників (16-25 років), які готові прочитати невідомі сторінки «херсонського модернізму» і запропонувати цікаві ідеї по його популяризації.
Власне, мета проекту - популяризація архітектури модернізму в Херсоні, в період між 20-ми і 90-ми роками ХХ століття. Для дослідження ми залучаємо професійних істориків архітектури з Німеччини та Харкова, локальних експертів.
Ми виберемо за хронологією та стилістичною яскравістю 12 об’єктів, дослідимо їх разом зі студентами (архітекторами, дизайнерами) та молодими митцями, розробимо проекти візуального та інформаційного «оживлення» цих об’єктів, щоб зробити їх видимими на мапі міста як унікальну архітектурну спадщину і захистити від руйнування та спотворення.
Модернізм в архітектурі та мистецтві – термін, що узагальнює в собі декілька стилістичних течій, які виникли у ХХ столітті та сформували нову мову дизайну та архітектури, сучасного стилю життя, інтернаціоналізм мислення, орієнтований на функціоналізм, технологізм та здоровий спосіб життя. Модернізм стрімко зайняв перші позиції серед мистецьких стилів ХХ сторіччя та зберігає їх і в наші дні. Тоталітарні режими Європи намагалися дискредитувати значення модернізму, вибудувати теорію «сліпої гілки в історії мистецтва», «тимчасового сплеску вільнодумства», «цікавого, але нежиттєздатного», «паперового проектування». Об’єкти радянського конструктивізму 20-х–30-х років в периферійних містах не потрапляли до списків пам’яток, не досліджувалися, й губилися в перебудовах та руйнуваннях.
Радянський постмодернізм 60-х–80-х рр. 20–30 років тому не досліджувався з причин «невіддаленності» епохи, а нині – з ідеологічних причин (профанація закону про декомунізацію). Забуті пам’ятки модернізму та постмодернізму у Херсоні, на наш погляд, мають наочно довести, що навіть наше периферійне місто не було відсторонене від загальноєвропейського культурного розвитку, й має свої маленькі «шедеври» – кроки цього культурного поступу у майбутнє, які ми маємо знати, розуміти й наслідувати.
Темою нашого дослідження стане період модернізму між 20-ми та 90 роками. Об’єкти мистецтва того часу подекуди зберігають автентичність, їх художні та об’ємно-просторові рішення й сьогодні викликають подив та захоплення, деякі з них більше близькі до наших часів є унікальним явищем, такі собі архітектурні експерименти епохи СРСР, досить складні за технологією. Але вони настільки непомітні та буденні для мешканців міста, що їх унікальність не сприймається серйозно. Архітектурний анархізм, низький фаховий рівень сучасних забудовників нівелюють значимість тих небагатьох яскравих об’єктів, які мають бути виокремленими та акцентованими. Але тільки просвітницьких заходів недостатньо. Ми хочемо зробити це методами сучасного мистецтва, різних видів та жанрів, маючи наукове обґрунтування, спонукати молодь дізнатися більше та поділитися цими знаннями тією мовою, яка їм наразі близька.
Наразі в Херсоні виникла реальна загроза втратити деякі з цих об’єктів, зокрема завдяки знищенню унікальних фасадів та інтер’єрів в ході реконструкцій і ремонтів. Так, під загрозою – готель «Фрегат», одна з найяскравіших «модерністських» будівель, справжня архітектурна перлина.
Архітектор і громадський діяч Андрій Луцик керує проектом, арт-критик і журналіст Юлія Манукян - куратор.
Проект передбачає участь ментора з країн Євросоюзу. Ми запросили Даріуса Вайчекаускаса (Литва), голову Клайпедського відділення Спілки фотохудожників. У нього є досвід співпраці з українськими художниками, зокрема, з херсонським фотографом Станіславом Остроусом, також членом команди проекту. У 2019 р. Даріус Вайчекаускас курирував виставку української фотографії «Love, Lust & Fury» ( «Любов, бажання і лють») в Клайпеді. Він дуже зацікавлений в роботі з контраверсійною темою збереження «модерністської» архітектури радянського періоду.
Наталя Шальнова, керівниця ХМГО «Інформаційний центр малого та середнього бізнесу та інновацій», фаховий екскурсовод, розробить спеціальну екскурсію обраними об’єктами з довгого списку модерністських шедеврів Херсону.
Отже, результати проекту включатимуть екскурсію «Невідомий модернізм», екскурсійний буклет і календар з 12 яскравими «модерністськими» об'єктами, створений на основі арт-проектів, які розроблять учасники форуму.
Вони будуть представлені широкому загалу в вересні-жовтні 2020 року.
Андрій Луцик і Юлія Манукян, члени партнерської громадської організації «Urban Re-Public», в минулому році почали курс лекцій з «невідомою» архітектурі Херсона - разом з представником всеукраїнського ресурсу Ukrainian Modernism Дмитром Соловйовим. Новий проект - логічне продовженням їх просвітницької діяльності.
Запрошуємо небайдужих херсонців долучатися до нашої групи Kherson Modernism
Проект «Художньо-урбаністичний форум« Херсонський модернізм: назад в майбутнє», який реалізується ХМГО «Інформаційний центр малого та середнього бізнесу та інновацій», підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.
|